Додаток
до
листа Міністерства освіти і науки України
від 11.08.2020 № 1/9-430
Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання
навчальних предметів у закладах загальної середньої
освіти
у 2020/2021 навчальному році
Організація освітньої діяльності у закладах
загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році здійснюватиметься
відповідно до законів України «Про освіту»,«Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації
державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова
українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту
початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019
№ 688) (у 1-3 класах), Державного стандарту початкової загальної
освіти,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462
(у 4-х класах); Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.
Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх
закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і
форми власності.
Основним
документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державними
стандартами результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої
освіти. Освітня програма закладу освіти, який здійснює
свою діяльність на різних рівнях освіти, може бути наскрізною (з 1 по 11/12
класи), або для певного рівня освіти. Документ схвалюється педагогічною радою
закладу освіти та затверджується його керівником. Основою
для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня.
З урахуванням
поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним
стандартом у 2020/2021 навчальному році освітня програма закладу освіти може
розроблятися на основі:
для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових
освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272);
для 3 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових
освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273);
для 4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), типових
освітніх програм (наказ МОН від 20.04.2018 № 407).
У 5-11 класах закладів загальної середньої освіти
освітній процес здійснюватиметься відповідно до таких типових освітніх програм:
«Типова освітня програма закладів загальної середньої
освіти ІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405;
«Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»,
затверджена наказом МОН від 20.04.2018 №408 (у редакції наказу МОН від
28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464).
У навчальному плані освітньої програми закладу освіти конкретизується
розподіл годин інваріантного та варіативного складників.
Звертаємо увагу, що під час складання освітніх програм закладів освіти та
відповідних навчальних планів заклад освіти має повноваження здійснювати
перерозподіл навчальних годин навчального плану в межах 15% від загального
обсягу навчального навантаження. При цьому можливою є зміна моделей інтеграції
освітніх галузей.
Використання годин варіативного складника навчальних планів може йти на
збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника,
упровадження курсів за вибором, проведенням індивідуальних консультацій та
групових занять. Вибір між упровадженням курсів за вибором і проведенням
індивідуальних консультацій та групових занять заклад освіти здійснює з
урахуванням індивідуальних навчальних можливостей та пізнавальних інтересів
здобувачів освіти і спрямовує на забезпечення умов диференціації та
індивідуалізації освітнього процесу. Умовою для їх упровадження має бути запит
батьків, наявність груп дітей з певними пізнавальними інтересами, готовність
педагогів до проведення курсів за вибором. Найбільш раціональним вважаємо
використання годин варіативної складової у старшій школі на посилення вивчення
предметів, які винесено для складання ЗНО. Як і в минулі роки, ЗНО засвідчило, що значна частина випускників не має
певних базових знань і вмінь з багатьох предметів. На жаль, вони залишаються значно нижчими за бажаний рівень, що є важливим
аргументом на користь прискорення реформування загальної середньої освіти в
Україні.
У разі використання варіативної складової на вивчення курсу за вибором до
переліку навчальних програм, який є складником освітньої програми, додається
програма цього курсу. Звертаємо увагу, що програма курсу за вибором повинна
мати відповідний гриф і входити до переліку навчальних програм, підручників та
навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання у закладах
загальної середньої освіти (https://cutt.ly/oyP5J3V). При розподілі варіативного складника навчального плану слід враховувати гранично
допустиме навантаження.
Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до Порядку поділу класів на групи
при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (наказ
Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зі змінами) під час
вивчення української та іноземної мов, інформатики клас може ділитися на групи
за умови відповідної кількості учнів у класі (більше 27). Можливість поділу
класів на групи при вивченні окремих предметів має бути зафіксована в освітній
програмі закладу освіти.
В освітніх програмах загальний обсяг навчального навантаження визначається
у навчальному плані, очікувані результати навчання здобувачів освіти
окреслюються у навчальних програмах предметів/інтегрованих курсів (що є
складниками освітньої програми). В освітній програмі закладу освіти, що
складена на основі типової освітньої програм чи іншої освітньої програми та
може бути впроваджена відповідно до чинних нормативних документів, навчальні
програми предметів/інтегрованих курсів подаються переліком.
На основі навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель складає
календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів
класу.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням
друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та
оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є
індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких
документів у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області
є неприпустимим.
Автономія
вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи
свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та
наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що
відповідають освітній програмі, розробленням
та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і
технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.
Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання,
закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності,
що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних
працівників.
Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування
вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних
результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в
підручнику. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні
засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих
тем. Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних
служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення
освітнього процесу, а не контролювати його.
Оцінювання результатів навчання учнів у
закладах загальної середньої освіти урегульовано такими документами:
- Закон України «Про повну загальну
середню освіту» (стаття 17);
-
Порядок переведення
учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом
Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказу
Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 № 621), зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
-
Інструкція
з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних
закладів, затверджена наказом
Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496.
Враховуючи
численні звернення громадян, які надходять до Міністерства освіти і науки
України, звертаємо увагу на питання підсумкового (тематичного, семестрового,
річного) оцінювання.
При виставленні тематичної оцінки враховуються
всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми.
При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного
оцінювання не передбачається.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних
оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень
учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її
вивчення, складність змісту тощо.
Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових
або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім
арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставлення річної оцінки
мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з
предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ
семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень
узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання
тощо.
Наголошуємо, що відповідно до чинних
нормативних актів і семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню.
Коригування семестрової оцінки
проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу
5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006
№ 496.
Коригування річної оцінки проводиться
згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення
учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого
наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу
Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369,
річне оцінювання може коригуватись.
Структура
навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального
тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього
процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу,
передбаченого освітньою програмою.
На початку 2020-2021 навчального року, задля забезпечення
якісного виконання освітніх програм в умовах очного та/або дистанційного
навчання, пропонуємо приділити більше уваги традиційному повторенню вивченого
матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання».
Для цього може бути проведено діагностичні роботи (усні
співбесіди) опитування в 2-11-х класах з основних навчальних предметів з метою
визначення рівня засвоєння матеріалу учнями за попередній рік (здебільшого, за
період карантину). Слід зазначити, що оцінки за такі діагностичні роботи не бажано
виставляти до класного журналу, адже вони є орієнтиром для визначення рівня
залишкових знань і вмінь. Відповідно до результатів,
спланувати роботу (колективну або індивідуальну) щодо актуалізації окремих тем,
систематизації знань та умінь, практичного їх закріплення тощо. Тривалість
періоду такого навчання кожен вчитель визначає самостійно: попередньо планує з
урахуванням досвіду організації дистанційного навчання в минулому році, вносить
певні корективи до плану після проведення діагностичних робіт.
Рекомендуємо під час календарно-тематичного
планування у навчальних програмах і календарно-тематичних планах виділити
ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу.
Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати,
оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій,
що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах дистанційного
навчання. Під час вибору на початку навчального року навчально-методичного
комплексу для вивчення предмета передбачити можливості використання засобів та
інструментарію дистанційного навчання в умовах очного навчання.
У зв’язку із
світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце і в Україні, та
необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних
хвороб, під час планування організаційних заходів, що забезпечують освітній
процес, у тому числі і під час календарно-тематичного планування з предметів
важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального
року в умовах карантину. Для організації дистанційного навчання в цей період
пропонуємо скористатися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від
23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація
дистанційного навчання в школі» (авт.
А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН
(https://cutt.ly/MynTayc)
При організації
освітнього процесу в карантинних умовах має забезпечуватись:
- соціальне дистанціювання;
- мінімізація переміщення здобувачів освіти та
комунікація між ними в межах закладу освіти;
- дотримання нормативів наповнюваності
класів та інших вимог законодавства про
освіту.
Школа може організувати дистанційне навчання
за допомогою: поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype, Instagram, Google,
Hangouts; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із
зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи
із подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ,
наприклад, Google, Classroom, Moodle, MicrosoftTeams.
Надзвичайно
важливим є чітка система організації навчання в школі з самостійним
опрацюванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання, узгодження кількості
контрольних робіт (не більше 3 на тиждень), врахування вікових особливостей
щодо виконання домашніх завдань). Домашні завдання мають бути посильними для
самостійного виконання дітьми (мати чіткі поради та інструкції).
Важливо продовжити
навчання педагогів у напрямі опанування інформаційними технологіями та їх
ефективного використання в роботі. В
умовах нового формату освітньої діяльності в Україні рекомендуємо вчителям
закладів загальної середньої освіти вдосконалювати
також цифрові компетентності, які активізують пізнавальний інтерес учнів до
використання додаткових навчальних матеріалів, розміщених на освітніх
електронних ресурсах. Актуальність даного
питання підтверджена використанням дистанційної форми навчання в період
карантинних заходів на території України.
Актуальною формою навчання є також розміщення записів
відеоуроків з різних навчальних предметів, презентацій, відеоконференцій,
інформування учнів та батьків про освітні ресурси, що сприятиме кращому
засвоєнню знань учнів із різними рівнями підготовки. Важливо, щоб в учнів були чіткі інструкції до завдань, які необхідно
виконати, та був вільний доступ до навчальних матеріалів.
Якщо вчитель
чітко спланує роботу, визначиться як буде проводити дистанційне навчання, які
цифрові сервіси буде використовувати, підготує/використовуватиме якісні
навчальні матеріали та організує зворотній зв'язок з учнями, то таке навчання
забезпечить необхідну якість освітніх послуг.
Задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та
дистанційного навчання пропонуємо під час календарно-тематичного планування у
навчальних програмах і календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на
яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу. Це дозволить без
порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення
предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити
якісну самостійну роботу учнів в умовах дистанційного навчання. Під час вибору
на початку навчального року навчально-методичного комплексу для вивчення
предмета передбачити можливості використання засобів та інструментарію
дистанційного навчання в умовах очного навчання.
Важливим є формування у здобувачів освіти уміння вчитися з використанням
ІТ, а в учителів – уміння забезпечувати цей процес має стати пріоритетним
освітнім завданням закладів освіти у 2020/2021 навчальному році. У зв’язку з
вище окресленим робота закладів освіти в умовах очного і дистанційного навчання
зумовлює необхідність підвищення кваліфікації педагогічних працівників із
зазначених питань. Звертаємо увагу керівників закладів освіти, їх заступників
та педагогічних працівників, що зміни в змісті науково-методичної роботи в
закладах освіти мають відображати і питання теорії та практики впровадження
концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська
школа». Пропонуємо у цій роботі використовувати видані за кошти державного
бюджету навчально-методичні посібники для педагогічних працівників, що
висвітлюють загально дидактичні питання та питання методик навчання у Новій
українській школі. З електронним варіантом навчально-методичних посібників
можна ознайомитися на сайті Інституту модернізації змісту освіти на сторінці
електронної бібліотеки за покликанням https://cutt.ly/lyP5Ay2.
Організація
освітнього процесу і в умовах очного, і в умовах дистанційного навчання не
повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та
нешкідливі умови здобуття освіти.
Режим роботи
закладу загальної середньої освіти визначається закладом освіти самостійно на
основі відповідних нормативно-правових актів. Задля дотримання безпечних умов
перебування учасників освітнього процесу у закладі освіти рекомендуємо
керуватись нормативними документами Міністерства охорони здоров’я України,
місцевих органів влади щодо здійснення протиепідемічних заходів.
Організація
освітнього процесу у 2020/2021 навчального році реалізуватиметься також із
врахуванням результатів знакової події для української освіти: у грудні 2019
року оприлюднено Національний звіт за результатами міжнародного дослідження
якості освіти PISA-2018, у якому Україна брала участь вперше (режим доступу: http://testportal.gov.ua),
який містить рекомендації щодо подальшого розвитку освіти в Україні в коротко-
та довгостроковій перспективах.
Окрім того, PISA не
перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки учні
здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в реальному житті. Кожне
дослідження PISA має провідну компетентність: для PISA-2018 була читацька
грамотність, для PISA-2021 стане математична, для PISA-2024 –
природничо-наукова компетентність.
Інформуємо, що
освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати
лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або
висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах»
відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки
України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на
офіційному вебсайті Міністерства (https://mon.gov.ua/) та на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).
Також повідомляємо, що на
вебсайті ІМЗО в розділі «Електронна бібліотека», крім електронних версій
підручників, розміщені художні та науково-популярні видання серії «Шкільна
бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (https://lib.imzo.gov.ua/).
Трудове
навчання (технології). Креслення.
Трудове навчання 5-9 класи
У 2020/2021
навчальному році відповідно до типових
освітніх програм для закладів загальної середньої освіти на вивчення
предмета у 5 – 6 класах відводиться 2 год. на тиждень, у 7 – 9 класах – 1 год.
на тиждень. Кількість годин трудового навчання в усіх класах може збільшуватися
за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на
навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. За
рахунок таких годин також можливе впровадження курсів за вибором технологічного
спрямування.
Вивчення трудового
навчання здійснюватиметься за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017
№ 804. Програму розміщено на офіційному вебсайті міністерства за покликанням http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy). Навчальна програма зорієнтована на формування в
учнів ключових і предметних
компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих
потреб учня, його інтересів та природних здібностей.
Провідним завданням
учителя є реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної
діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в
класах із поділом на групи і без такого поділу. При цьому, шлях досягнення
результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей
шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого
учителя.
Очікувані результати мають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчитель
може планувати їх досягнення чи при опрацюванні одного проєкта (наприклад: розрізняє деталі за способом отримання. 6 кл),
чи поетапне їх досягнення при виконанні окремих проєктів. (Очікування «Розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених
матеріалів» 8 кл. можна розділити на: обраховує вартість затрачених
матеріалів – розраховує потребу матеріалів на проєкт - розраховує та
планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів) чи досягнення при
використанні різних технологій обробки (Знає
будову та принцип дії інструментів, пристосувань та обладнання для обробки
конструкційних матеріалів. 7 кл.)
Орієнтовний
перелік об'єктів проєктно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проєкти
учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у
змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням
робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної
реалізації.
Формування змісту технологічної
діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється саме на основі
об’єктів проєктної діяльності, а не технологій. Це дає змогу одночасно
проєктувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних
та додаткових технологій, що є особливо зручним у класах, які не поділяються на
групи.
Перелік
об’єктів проєктно-технологічної діяльності учнів є орієнтовним та може бути доповнений виробами (проєктами) відповідно до
матеріально-технічної бази та вподобань учнів.
Результатом
проєктно-технологічної діяльності учнів має бути проєкт (спроєктований і
виготовлений виріб чи послуга). Орієнтовна кількість проєктів, що
освоюються в кожному класі визначається навчальною програмою. Важливою
складовою виконання учнівських проєктів є їх публічний захист, на якому учні
доносять інформацію про свою роботу (формування ідеї, процес виготовлення,
апробація, удосконалення, важливість роботи, подальше застосування тощо)
доступними для них засобами (презентація, графічні зображення, усне пояснення
тощо). При захисті проєктів важливо, щоб інші учні та вчитель задавали
запитання, які спонукатимуть до аргументації прийняття тих чи інших рішень при
виконанні роботи. Це важливо для формування таких важливих навичок як висловлювати
свою думку, відстоювати свою позицію, вміння вести дискусію, критичне мислення.
Важливим критерієм вибору проєкту є його значущість
для учня (можливість використання виробу
в побуті, для хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках, аукціонах тощо).
Неприпустимим є проєктування та виготовлення виробу тільки для опанування
технології.
У класах, що не поділяються на групи, під час вибору
об'єкта проєктно-технологічної діяльності варто планувати не менш як дві
основні технології (крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування
однієї технології: писанка, гарячі напої тощо). Це потрібно для того, щоб учні
мали рівні можливості у виборі технологій із технічних і обслуговуючих видів
праці.
При плануванні навчального процесу учитель самостійно
формує теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення
об'єкти проєктування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин,
необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо.
Така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними
результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку
його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.
Для складання календарно-тематичного планування, визначення
змісту навчального матеріалу рекомендуємо слідувати такому алгоритму:
1. Обрати об’єкти
проєктно-технологічної діяльності учнів (проєкти) та визначити їх кількість;
2. Обрати основні та, за потреби,
додаткові технології для проєктування й виготовлення кожного обраного виробу;
3. Спланувати очікувані
результати навчально-пізнавальної діяльності учнів;
4. Визначити орієнтовну кількість
годин, необхідних для виконання кожного проєкту;
5. Сформулювати теми та зміст
уроків із проєктування та виготовлення кожного об’єкта проєктно-технологічної
діяльності учнів;
6. Спланувати теми та зміст
уроків із технології побутової діяльності та самообслуговування.
Поділ класів на групи
технічних і обслуговуючих видів праці відбувається за бажанням учнів та
здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН від 20.02.2002
№ 128, а саме, за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше
25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на
групи, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи
наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального
плану. Також згідно з рішеннями місцевих
органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть
ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної за рахунок
зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.
Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці
треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії
й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати
із заходами попередження травматизму.
Технології 10-11 класи (рівень стандарту)
У 10-11 класах
Типовими освітніми програмами навчальний предмет технології віднесено до
вибірково-обов’язкових. Якщо школа обрала технології, то на освоєння предмета
відводиться 105 годин в 10 чи 11 класах. Можливі також варіанти, за якими ці
105 годин освоюються в 10 і в 11 класах (70+35 чи 35+70).
Навчання
здійснюється за програмою, затвердженою наказом МОН від 23.10.2017 № 1407, яка
розміщена на офіційному вебсайті міністерства за покликом http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy .
Навчальна програма
«Технології» (рівень стандарту) має модульну структуру і складається з десяти
обов’язково-вибіркових навчальних модулів, з яких учні спільно з учителем
обирають лише три, для вивчення упродовж навчального року (двох):
«Дизайн предметів
інтер’єру»,
«Техніки
декоративно-ужиткового мистецтва»,
«Дизайн сучасного
одягу»,
«Краса та
здоров’я»,
«Кулінарія»,
«Ландшафтний
дизайн»,
«Основи підприємницької діяльності»,
«Основи автоматики і робототехніки»,
«Комп’ютерне проєктування»,
«Креслення».
Навчальний модуль,
за своїм змістовим наповненням, є логічно завершеним навчальним (творчим)
проєктом, який учні виконують колективно або за іншою формою визначеною
учителем. Кількість годин, що відводиться на вивчення кожного з трьох обраних
модулів, учитель визначає самостійно з урахуванням особливостей проєктної
діяльності учнів, матеріальних можливостей школи тощо.
Технології 10-11 клас (профільний рівень)
Типовими
освітніми програмами передбачається по 6 годин на вивчення предмета у 10 та 11
класах. Навчання здійснюється за однією з профільних програм, що розміщені на
офіційному сайті міністерства за покликом https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi чи за програмами професійного навчання, затвердженими
МОН від 23.09.2010 № 904 з використанням, за потреби, часу навчальної практики
у 10 класі.
Здійснення
професійно-технічного навчання в закладах загальної середньої освіти та
міжшкільних навчально-виробничих комбінатах (міжшкільних ресурсних центрах)
можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів
професійно-технічної освіти.
У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша
передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси
та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф
Міністерства.
Змістове наповнення технологічного профілю
також може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». Такі
курси освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати
відповідний гриф МОН.
Курси
за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної
складової навчальних планів учнями, які навчаються за будь-яким профілем.
Креслення
Важливою
складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної
грамоти. Вивчення курсу креслення можливе в 11 класах технологічного профілю в
обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для
закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 25.09.2018 № 22.1/12-Г-906).
У
8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою
«Креслення» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 08.11. 2019
р. № 22.1/12-Г-10550), або, за наявної технічної можливості, за програмою курсу
за вибором «Професійні проби» для учнів 8-11класів «Технічне креслення на базі
комп’ютерних програм» (лист ІМЗО від 09.06.2020 № 22.1/12-Г-346).
